Властивості і переваги спученого Вермикуліту.
Це пластинчастий матеріал золотисто-коричневого або сріблястого кольору, по суті це гідрослюда. Пориста структура даного матеріалу діє подібно до губки, поглинає, утримує вологу, обсяги якої перевищують його власну вагу в 4 рази. Завдяки цій якості вермикуліт є просто незамінною добавкою до ґрунтових сумішей, тривалий час зберігає вологість ґрунту (ближче до коренів), всі його корисні речовини.
Це хімічно інертний мінерал, який не містить токсичних речовин, важких металів. Даний матеріал екологічний, не розкладається, не гниє, нейтральний до кислот, лугів. Він містить цінні складові, які сприятливо впливають на ріст, розвиток зелених культур - кальцій, магній, кремній, калій, алюміній, залізо. Компоненти вермикуліту частково поглинаються рослиною в міру потреби, але як основне добриво він не підійде (хімічно інертний). Матеріал покращує аерацію ґрунту, може змінювати його рівень рН (лужнити), підтримує вологість ґрунту, завдяки чому збільшується час між поливами.
Крім утримання вологи вермикуліт здатний затримувати складові підживлення, добрив, які також містить підготовлений ґрунт. Його змішують з торфом, сфагнумом, найрізноманітнішими земляними сумішами, субстратами. Чистий, нічим не розбавлений матеріал широко використовується для вкорінення пагонів, насіння теж дуже зручно пророщувати таким чином. Ще один великий плюс цієї добавки – відсутність сприятливого середовища для грибків або цвілі.
Вермикуліт для рослин також може використовуватися як дренаж, при цьому беруть його більшу фракцію (КВВ-8, КВВ-4). Його додають до ґрунту в будь-яких пропорціях, таким чином, він стає більш пухким, не злежується, не утворює зверху кірку. Якщо ви висаджуєте розсаду на городі, то вглиб кожної лунки попередньо можна внести півсклянки-склянку вермикуліту. При посадці молодих дерев сміливо додавайте в посадкову ямку 2 або 3 літри даної субстанції.
Це матеріал з нейтральною кислотністю, який може знизити рівень рН ґрунтосуміші. Дуже добре підходить для зберігання бульб або цибулин квітів – вони не загниють, не запліснявіють, не піддадуться температурним перепадам. Він має здатність витягувати з ґрунту, зв'язувати мінеральні сполуки, а потім поступово вивільняти їх, віддавати рослині. При додаванні вермикуліту до ґрунтових сумішей обов'язково враховуйте особливості квітки.
Наприклад, для кактусів або окремих видів сукулентів ця добавка не підходить, оскільки їм небажана підвищена вологість. Як розпушувач ґрунту посухостійким зеленим мешканцям оптимально підійде перліт.
Вермикуліт покращує структуру ґрунту, полегшуючи його, роблячи більш сипучим і легким, що особливо важливо для глинистих і суглинних важких ґрунтів. При цьому він сприяє утриманню вологи в ґрунті, що особливо важливо для рослин, які погано переносять посуху. Варто відзначити, що така властивість вермикуліту, як відмінне поглинання вологи, використовується і в болотистих місцевостях, де надлишок її не дає можливості обробляти ряд культур: мінерал вбирає в себе надлишки вологи, а потім поступово віддає її, таким чином що надлишок купірується, даючи можливість кореневій системі рослини розвиватися.
Ця властивість використовується в промислових плодових садах при закладці їх в місцях з близьким заляганням ґрунтових вод.
Застосування в кімнатному садівництві
Застосування вермикуліту як компонента ґрунтової суміші для кімнатних рослин можна назвати профілактикою кореневих гнилей і чорної ніжки. Він додається при посадці, а також при вкоріненні вегетативних відростків, створюючи для проростаючих корінців найбільш сприятливі умови, при яких їм завжди доступна необхідна кількість вологи.
Дрібнодисперсні різновиди цього мінералу використовуються також в якості декору: його розсипають по поверхні. Одночасно з цим, він також перешкоджає виникненню сухої пліснявої кірки на поверхні грунту в горщиках, забираючи з грунту надлишок солей, які можуть накопичуватися при рідкісній пересадці крупномірів.
Застосування при вегетативному розмноженні садових культур
Укорінення живців можна значно спростити, для чого потрібні вермикуліт і торф з нейтральними показниками pH. Це створює для рослин ідеальні умови, в яких коріння з'являються набагато швидше, ніж при вирощуванні в звичайному ґрунті, коренева система в цілому буде більш здоровою, що, відповідно, позитивно позначиться на розвитку всієї рослини.
Що стосується пропорцій, то торф і вермикуліт повинні міститися в складі з розрахунку 1:1. У цю суміш поміщається живець, у якого попередньо був правильно оброблений зріз, далі ємність з посадкою накривається поліетиленом, чим створюється необхідна концентрація вуглекислого газу, необхідна для появи коренів.
Вермикуліт великих фракцій можна використовувати як дренаж, розташовуючи його в посадкових лунках при закладці квітників, садів і овочевих грядок.
Пророщування насіння в вермикуліті
Дуже зручний спосіб пророщування насіння у вермикуліті. Завдяки приголомшливій здатності вбирати великий обсяг рідини (в середньому, 100 г цього субстрату можуть поглинути 400 – 500 мл води), створюється оптимальне, і що найважливіше, постійне вологе середовище, яке сприяє швидкому розвитку здорового сильного проростка. Причому, вологість залишається незмінною протягом довгого періоду, що дозволяє уникнути стресових ситуацій для ще не зміцнілого проростка.
Надалі при пікіруванні розсади, вермикуліт можна використовувати при приготуванні ґрунтової суміші. Завдяки присутності в її складі цього мінералу, поліпшується аерація, а відповідно рух атомів мікроелементів, незамінних для нормального розвитку рослин.
Ще один варіант застосування вермикуліту – перед посівом насіння його змішують з цим мінералом дрібнодисперсної форми для більш рівномірного розподілу насіннєвого матеріалу і захисту його від цвілі.
Поліпшення якості ґрунту
У відкритому ґрунті цей субстрат додають при посадці овочевих, квіткових і плодових культур. Він діє як структуроутворювач, а також виконує роль свого роду пасивного добрива, тобто сполуки мікроелементів можуть з часом під впливом ґрунтових вод віддаватися рослинам.
Для щільних важких ґрунтів це відмінний розпушувач, який не дозволяє накопичуватися зайвій рідині, що має особливе значення для культур, коріння яких дуже чутливі до перезволоження.
Здатність вбирати великий обсяг рідини, не створюючи при цьому надлишку вологості, дає можливість використовувати вермикуліт для рослин в якості дренажного матеріалу. При близькому заляганні ґрунтових вод не залишається нічого іншого, як застосувати саме його.
Відмінний ефект дає внесення в ґрунт суміші вермикуліту і органічних добрив, таких як гній, компост, пташиний послід з розрахунку 40 л вермикуліту на 100 кг органіки.
Зниження кратності поливів при застосуванні вермикуліту знижує вимивання поживних елементів з ґрунту, що природним чином підвищує ефективність добрив, чому сприяє також підвищена здатність вермикуліту до іонообміну.
Серед позитивного впливу його на стан ґрунту варто також відзначити поглинання радіонуклідів і солей важких металів, що в свою чергу, має важливе екологічне значення.
Профілактика грибкових хвороб рослин
Середовище, яке створює присутність вермикуліту, є несприятливим для розвитку і розмноження збудників грибкових і бактеріальних захворювань рослин, покращуючи аерацію ґрунту і водний обмін, він перешкоджає виникненню цвілі і гнилі коренів, не змінює при цьому і не підкислює ґрунтове середовище.
Зберігання посадкового матеріалу
Вермикуліт застосовується не тільки для організації здорового росту рослин, його використовують також як сухий матеріал для зберігання бульб, цибулин і кореневищ. Завдяки здатності швидко вбирати в себе рідину у великих обсягах і виділяти її дуже повільно, вермикуліт зберігає нормальну вологість середовища, що дозволяє зберегти посадковий матеріал до початку сезону.
З цією метою в ящики, призначені для його зберігання, розсипають субстрат, потім поміщають в нього бульби або цибулини і засипають зверху вермикулітом шаром, товщиною 3,5 - 5 см.
Декоративне використання
Дрібнодисперсний вермикуліт часто використовують в декоративних цілях, розсипаючи його по поверхні ґрунту. Цей прийом застосовують як в кімнатному квітникарстві, так і в ландшафтному дизайні.
Недоліки субстрату
Щоб мати правильне уявлення про те, чого очікувати від застосування вермикуліту, варто описати не тільки його переваги, але й недоліки.
Серед них можна виділити наступні:
Використовувати вермикуліт в чистому вигляді потрібно з особливою обережністю: необхідно враховувати його присутність при плануванні схеми поливу, так як вода частково зв'язується цим мінералом і поступово віддається рослинам, тобто обсяг і кратність поливу потрібно коригувати.
При поливі жорсткою водою, слід взяти до уваги той факт, що нейтральна реакція вермикуліту може стати більш лужною, що, в свою чергу, буде гальмувати мінералообмін, тобто розчинені у воді поживні речовини будуть сприйматися рослинами гірше, що впливатиме на загальний розвиток рослин.
Мінерал сірого і жовтого відтінку може ускладнювати візуальний огляд на наявність шкідників.
Вермикуліт дрібних фракцій дуже сильно пилить, потрапляючи в очі, носоглотку, ускладнюючи роботу.
В інших погодних умовах занадто повільна віддача вологи може бути незручною, тому рекомендується використовувати його в суміші з перлітом, який швидше розлучається з нею.
